От Ви , пані Наталія, написали чуттєву, я б сказала із слізьми історія... Талановита людина , талановита в усьому. Це я про Вас кажу....А, померлих треба відпускати і не плакати за ними, бо там, їм тоді тяжко, бо рідні сумують.. Дякую за репутацію......Нових знань і звершень!
Я може і сама пішла б до лісу....від людей відпочити, Богу помолитися...Та лісу нема, кругом один степ....Нова і гарна тема вірша, пані Наталія. Вдалого і романтичного літа!