Якщо хтось вважає когось ворогам, то сам в своїй душі носить ненависть. Ненависть не може перемогти. Вона породжує безкінечну якусь, навіть незрозумілу боротьбу. Яка тягнеться століттями... Зрозумійте , пане Борисе, що на цьому сайті люди, в більшості своїй, вкладають сили і уміння для розвитку української поезіі і прози, все інше , то вже не головне. А Ви хочете щоб хтось вступав у ваші дискусії ? Ваша боротьба тут недоречна. Україна з Росією має тісні дипломатичні стосунки і ніхто їх не відміняв. То ж треба виходити на вищий ступінь боротьби, бо тут нічого не вийде. Тут творчі люди , а не політичні політологи...
І що таке хороше життя? Колись бабуся теж так говорила, що діти повинні жити краще... Але ж зрозумійте, що труднощі одні і тіж, хвороби теж, бо матеріальні люди занадто і мрії їхні такі самі, пане Вікторе.
ні, - це не мої особисті ілюзії.... Більшість людей живуть ради дітей і шукають тільки в них щастя і служать їм , як Богам.... Ми духовно деградовані, як би сказати недорозвинені, тому, живемо як усі, - майже однаково.... Дякую за комент, пані Катерино.
Дуже душевний і чуттєвий вірш.... Подивіться, пані Лілія третій катрен, - збивається з ритму... (10) Ти станеш тільки світлом у меню (13) Німого сенсору, мовчанкою в кишені. (10) У нім, як бачиш, функцію люблю (11) Змінили \"смайли\" й дотики-мішені.