задум хороший і виконання непогане. закінчення трохи жорстке з точки зору толерантності. але загалом думка проходить червоною ниткою усі рядки . і це добре.
А Ви, пане Вікторе, ніколи не відчували себе у суспільстві лебедем, або білою вороною? Тому , і слова мої такі, можливо, нетолерантні... Бажаю зустрічати гарних людей у житті...
Вірш гарний, але погоджуюсь з паном Віктором - закінчення вбиває своєю зверхністю та жорстокістю. Не можна так навіть думати, лебідь буде білим допоки сам себе не занапастить...
А я вважаю, що нічого жорсткого в кінці вірша немає. Є бажання бути собою, а що довкола так багато ворон, то в житті кожної людини їх пролітає через долю чимало. І залишитись поміж них лебедем, себто, собою - то іноді дуже важливо.
Читаючи вашу поезію згадав Кузьму Скрябіна і його твір Кинули , там також є ворони ... Цікаво написано ... Порівння ворона і лебедя , ніч і день , любов і зрада ... Написано мало та багато сказано ...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ аме