задум хороший і виконання непогане. закінчення трохи жорстке з точки зору толерантності. але загалом думка проходить червоною ниткою усі рядки . і це добре.
А Ви, пане Вікторе, ніколи не відчували себе у суспільстві лебедем, або білою вороною? Тому , і слова мої такі, можливо, нетолерантні... Бажаю зустрічати гарних людей у житті...
Вірш гарний, але погоджуюсь з паном Віктором - закінчення вбиває своєю зверхністю та жорстокістю. Не можна так навіть думати, лебідь буде білим допоки сам себе не занапастить...
А я вважаю, що нічого жорсткого в кінці вірша немає. Є бажання бути собою, а що довкола так багато ворон, то в житті кожної людини їх пролітає через долю чимало. І залишитись поміж них лебедем, себто, собою - то іноді дуже важливо.
Читаючи вашу поезію згадав Кузьму Скрябіна і його твір Кинули , там також є ворони ... Цікаво написано ... Порівння ворона і лебедя , ніч і день , любов і зрада ... Написано мало та багато сказано ...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за