Зачарований сад, в кольористім намисті,
Скільки спогадів в нім, скільки тут літепла,
Тут он осінь прийшла, у калиновім листі
Там весну зустрічали, тут білa зима.
Часом літнє тепло , дуже швидко минало ,
А бувало й таке, що цілком не було,
Ми багаття в саду лиш для нас розкладали,
Воно гасло під ранок і димом плило.
Я кохаю тебе, серце ласкою зорить ,
Хоч минули роки та лишили чуття,
Подивись навкруги, весна листя відновить,
Зеленіють дерева, минає зима.
Поцілунки твої, мов дозрілі черешні,
І солодкі й терпкі -аромат на устах,
Зацвітуть у садах білокрилії весни
І дозріють плоди знов у наших серцях.
Засріблилось життя, заблистіла росинка,
А любов як була, так і далі цвіте,
Попри зими й сніги, все ж іде "валентинка",
Мою першу любов у букеті несе!
| 
у Вас 
0
