Так, головне, що вогонь горів в душі, за Україні і за брата..... Та все ж таки, духовність без розуму і мудрості- не може існувати .... Може бути вчена людина без духовності, а от духовність без знань, майже нульова... Щоб виходити на майдани, не обв"язково мати великий розум, бо цими людьми, все рівно управляє хтось.... ( Без лідера ,ну, ніяк)
У сучаснім світі, в електронній миті, долю все ж шукають, мрії там блукають.... Треба використовувати комп в житті, але не зловживати, а то, замінить все життя... Хороший вірш...
Так, Інтернет не замінить"живу" розмову... Та, без цієї сучасної новації неможливо вже... Можна написати одне слово і поянення буде, багато словників не треба листати... І віші Ви ж друкуєте в Інтернеті, і тому, стає більше знайомих і друзів, які теж можуть внести у життя позитив...
Якщо будемо писати Хто як хоче, то буде бардак.... В житті не можна жити, хто як хоче і писати поезію також, та коли твір звучить, як пісня, то сприймається краще... Багато поетів, бо звані є , а вибраних мало.. .Коли поетів буде, як машин, вони вже не ходитимуть ногами. Тоді старі критерії вершин покриються навіки вже снігами.
І буде форма, буде навіть зміст, шасі, таксі, готелі і мотелі... Благословен останній альпініст, що буде вгору дертися по скелі! Ліна Костенко
Вже Ви не перші пишете такі слова і ваша біль вже не нова, бо Україна, як малее те дитя, сміється, плаче, або вередує по ночам..... Життя таке буде завжди .. Темне і біле не зникає...
Апелювати до кожної душі не вийде, бо є свої і чужі по духу..... Бісер теж можете розкидати перед...., та буде байдуже... Шукайте споріднені душі, їх мало, але Вам буде досить. Людей, які завжди мовчать, я не люблю - боюся, бо в них живуча темнота,- із острахом дивлюся....