Пт, 22.11.2024, 10:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Батьківські сліди ( Або один кадр реальності)

Батьківські сліди. ( Або один кадр реальності)
 

Він йшов попереду і тримав у руці пляшку пива, щось наспівував собі під носа, бо був веселенький ,після отриманої дози алкоголю. Вона - позаду нього котила коляску з малюком і ледве встигала за своїм чоловіком. Сніг нападав зверху коляски, але юна мати не звертала на це уваги, бо не хотіла загубити слід свого чоловіка. Злість роз’їдала  її з середини, бо її «чудо» мужчина не хотів допомагати котити  візочок з дитиною , бо був п’яний.
  Зачекай! - Крикнула  навздогін молода особа. Та,  підожди! Ти, що глухий? Але її ріднесенький чоловій ішов, собі, наче зверталися не до нього. Молода мати була така зла, що готова його була вбити. І тоді, набравши всю свою ненависть у легені, крикнули: Придурок, стій!
           І він зупинився…. Оглянувся назад і п’яним голосом промовив: Дура, та й усе…..
І коли вона нарешті наздогнала його, бо «юний орел», все ж таки зачекав, вони пішли      разом, розкричавшись обоє на всю вулицю із образами, які ще було довго чути. Ця молода пара залишила сліди на снігу, які,наче, відбивали ті реальні почуття і ту поведінку  яка була між цими людьми. Вони, наче залишили сліди, для своєї дитини, яка повторить їхні помилки і слова. Яка вступить у ці образливі сліди неповаги, непорозумінь, образ ….. А сніг все ще йшов і здається, він  хотів  приховати ту страшну помилку, яку робило це молоде подружжя, він не хотів , щоб їхня дитина  повториповторила  помилки свої батьків…..


            Грудень 2014 рік.

Додав: Koshkina (18.12.2014) | Автор: © Ірина Пшиченко
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1576 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
0
1 Davudenko • 20:22, 18.12.2014 [Лінк на твір]
hands 55555
avatar
0
2 leoniddebelyy • 02:27, 19.12.2014 [Лінк на твір]
Чудова задумка!
avatar
0
3 leskiv • 11:09, 19.12.2014 [Лінк на твір]
Дуже сподобалось. respect
avatar
0
4 Мурашка • 12:38, 19.12.2014 [Лінк на твір]
Оповідка із життя! Сумно,що такі події бувають smile
avatar
0
5 Koshkina • 15:11, 19.12.2014 [Лінк на твір]
Дякую, шановні Анумовці за коментарі! Миру вам.... yes
avatar
0
6 karas • 19:11, 19.12.2014 [Лінк на твір]
Повчальна картина для молодих , .. та і для всіх . Треба прислухатися до того що ми робимо , бо ми залишаємо слідами свого життя часто на серці шрами , які довго не загоюються , і згодом , якщо діти навіть не чують , або не розуміють , залишаються і їм в  "додачу" , а потім ми кажемо чого це в нас такі діти ... хоча забуваємо як біля них сваримося ... А це потім сліди в нашій душі up hands 55555
avatar
0
7 Koshkina • 12:19, 20.12.2014 [Лінк на твір]
Ну, що поробиш, та батьки повинні думати про свої сліди.....спасибі, шо завітали...
avatar
8 Лілія • 23:13, 05.01.2015 [Лінк на твір]
У цих словах щось є таке пророче.
Щось загадкове, ви, залишили в словах.
Тому,  щоб діти не сказали: "Отче
В похміллі йдем  по твоїх же слідах"

Історія торкає душу. Браво і спасибі 55555
avatar
0
9 Koshkina • 16:37, 09.01.2015 [Лінк на твір]
Спасибі за комент, пані Лілія... Наснаги!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz