Дякую за відгуки. Я вважаю, що життя без маски можливе. Згадайте казку "Маленький принц". Дітям непотрібні маски, вони відкриті для світу. Коли дорослішаємо, то відвертість на маску непотрібно змінювати. Щирість важлива і та найгіркіша. Я хочу, щоб від мене ніхто нічого не приховував. Якщо хтось не може, то це його проблема. Маска - неправильна норма суспільсьтва.
Так, в житті буває так, що потрібно комусь зробити перший крок. Та у вірші описується ситуація, коли ЛГ розуміє що, прогнувшись, може втратити свою гордість і не дочекатись взаємних почуттів. І таке буває.
Безкінечність - це нудно? Мої бабуся і дідусь прожили в шлюбі понад сорок років. Я справді дивувалась, запитувала, як? А вони завжди відповідали:"Нам ніколи було нудьгувати"... Знаю я багато людей, які, гонячись за щасливими хвилинами, залишились біля розбитого корита, бо не мали конкретних планів на життя, ловили журавля, втрачаючи синицю. На мою думку, найяскравіша казка може набриднути перебірливим людям, яким потрібно спробувати гіркого, щоб навчитись цінувати солодке.
Дуже дякую за такі теплі слова! Я не очікувала, справді, що зможу написати вірш з формою і душею. Мені допомогла п.Катерина Чумак, без цієї людини моя мрія не стала б реальністю.
Я знайшла вірш, який написала в 9 класі, вирішила не викидувати і вчора спробувала переробити за правилами: рима, ритм, трішки вийшло. Тепер я не шукаю кохання, все одно якось, навіть дивно (тому перероблений вірш такий сухий).Є і інші прекрасні почуття. Я дуже чекаю на музу, але вона залишилась на Батьківщині, разом із частинкою душі. Мене скрізь оточує чужа мова, тому важко щось придумати.
є таке складне поняття - натхнення, яке я чомусь не можу контролювати. наприклад, художник побачить просту річ - звісно, зможе намалювати. музикант почує просту мелодію - зможе повторити. а коли я щось почую чи побачу, візьму ручку, папір, то ненапишу ані стовпчика, коли не ВІДЧУВАЮ. навіть якщо з якихось джерел знаю всі деталі.