Вітер
Чеше вітерець волосся, Заплітає ласку в коси. Трави теж наряду просять, Хоч і срібні мають роси. Поцілунком бавить вії, Дмухає на сльози ранні, На скалки колючі мрії, На густі шипи кохання. Дихає теплом у вуха. Слів не чують, міцно змерзлі, А калина потай слуха, Від зими терпить у черзі. Як пущу з обійм повільно, Прожену печаль знайому. Брешуть: вітер ненадійний! Завтра вернеться о сьомій.
Додав: НаДя_94 (10.02.2013)
| Автор: © Наталія Дяк
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 3406 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА