Дуже добре написаний вірш. Складно і ладно. Але в другому рядочку я б змінила Бомба руйнує в прах - РУЙНУЄ БОМБА В ПРАХ, бо трошки збивається наголос. Він випадає на бомбА* а треба щоб на бО*мба. Це моя думка, я так краще почула ритм. А за вірш !!! Писано серцем!
Саме так, п. Наталіє. Але це тільки так написано , і за ЛГ я взяла себе. Та думаю, що так було у кожної дитини. Змалку ідо старості ми мріємо про різне, поки в хату не постукає біда. Потім одна мрія-щоб тої біди не було. Дякую за нагороду.
Той час вже настав. Нам тепер треба просити пробачення у тих предків, хто жадаів і боровся за нашу кращу долю. А нині ми все рушимо і половина з нас й не думає каятись. А інша половина і покаялась би, та нема вже перед ким. Летимо в пропасть вириту власними руками і страхами. Гарна тема і актуальна, п. Ірино!
Щиро дякую, п. Одесю. Я так його задумала, так і залишу. З тими простими виразами і неправильними наголосами. Просто, як би сказала проста сільська жінка, своїми словами і зболеним серцем.