Сьогодні вересень подарував ключі
Від того раю, що у світі зветься осінь,
І жовтень –велетень сповитий у парчі
Несе дари своїй берізці жовтокосій.
Всі почуття він вилива у лаву фраз,
Цілує ніжно, і шаріє від незнання.
Торкає стан її стрункий у перший раз,
Він розуміє, що прийшло його кохання.
Берізка мліє від цілунків і признань,
Додолу сипле жовте листя ,ніби сльози,
Тремтить від дотиків його, неначе лань,
Бо добре знає, що розлучать їх морози.
А жовтень щиро віддає всього себе,
Нехай один лиш тільки місяць -але з нею,
Кохання вперше він пізнав, і що ж тепер?
Як розлучитися з коханою своєю?
Може зуміє зачекати листопад?
Може згодиться запізнитись трохи грудень?
Щось шепче він своїй коханій невпопад,
А жаль розлуки розриває навпіл груди.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
