А страх у серці мов той камінь,
Бо стримує потік життя,
У все нове, яке роками,
Не може вийти в майбуття.
Ірина Пшиченко.
Немає людини, яка нічого не боїться. У кожного свій страх: води, висоти, непорозуміння, втрати, та багато іншого. Але страх, який сидить в людині, як камінь, перегороджує потік нового у життя. Він не дає зробити крок у нове, або бути самим собою. Часто боїмося бути смішними і незрозумілими. Боїмося зробити, або сказати те, що ніколи, або ніхто не казав.
Ну, звісно, треба бути, як все суспільство. А чи завжди нам подобається те, що робить більшість людей. Якщо ні, то, можливо, треба спробувати іти проти суспільства. Та, в мізках у нас закарбувалося, що більшість має силу і правоту. І якщо особистість не погоджується із діями суспільства, то вона задається питанню: А чи готова іти зараз проти більшості? Якщо так, то життя не буде легким і зрозумілим. Це може призвести до депресії, розпачі, зневіри, зради друзів. А якщо розчинитися в людях, як в стаді овець , і йти разом , то , може, настане час, коли буде соромно перед самим собою і просити пробачення буде в нікого……
Жовтень 2014 рік
Той час вже настав. Нам тепер треба просити пробачення у тих предків, хто жадаів і боровся за нашу кращу долю. А нині ми все рушимо і половина з нас й не думає каятись. А інша половина і покаялась би, та нема вже перед ким. Летимо в пропасть вириту власними руками і страхами. Гарна тема і актуальна, п. Ірино!
Може, буває і треба все говорит , але людина може мати такий темперамент, що швидше вітра.... А тоді оглядається, а вже все сказано і вороття немає, треба тільки вперед... Спасибі, що приділили увагу моїй прозі. Добра Вам!
Час пора призупинитись , подумати , в кожного таке трапляється , деколи треба іти і самому , деколи разом з людьми ... Словом життя це вибір , так було , так є , і буде ... Гарні роздуми ... Деколи буває мало віршованих рядків , часом тягне і на розкуту думку ...
Треба старатися завжди бути самим собою, тобто не вестися на всілякі сентенції, котрі продукуються щомиті суспільством, пробувати їх аналізувати і осмислювати власним розумом, і в той же час не відходити у вічну анархію, відмітаючи скопом усе, що суспільство надбало за свою історію. А страх треба мати - і перш за все перед собою.
страх, як і добро, любов, ненависть і позитив має бути присутній у кожному з нас. треба завжди шукати рівновагу в емоціях і в буденності. думки у ВАС чудові!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
1
Дякую, пані Таміло!