ВАША ПРАВДА. ЯКЩО ЖИТИ ТІЛЬКИ ДУМАЮЧИ ПРО СТАРІСТЬ, ПРО БОЛЯЧКИ,ТО ТА САМА СТАРІСТЬ ТАК І ПІДІМНЕ ПІД СЕБЕ. ТРЕБА З РАДІСТЮ В СЕРЦІ ІТИ ПО ЖИТТЮ. БРАВО)))!
:55555:Читала, а перед очами стояла та палата і "койка", а в неій жінка, одинока і страждальна, але щаслива від того,що жива. Не так страшна смерть, як самотність. Ви, п. Валю, так чітко описали, неначе(не дай Боже) самі це пережили. Завжди піднімаєте актуальні теми, спасибі вам. (Я 4 роки пропрацювала у відділі для термінальних хворих, тобто прирeчених на смерть , і більшість із них були одинокі люди.Дуже мені близька ця тема.)
Вік технологій. Так. згідна з вашим ЛГ. Діти дійсно зараз багато такого вміють, чого не вміли ми. І як нам їх зрозуміти, ми ж не повернемось у дитинство. А вони ,думаю,нас колись зрозуміють-дорослішаючи))))).