Сб, 23.11.2024, 13:00
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

ПОЛОТНО


залишилась сама на краю біди, навіть за краєм… стільки любила і пестила, а ніхто не подав води – і в подальшому не чекаю… ні, не образа, але тверезий розмисел це: світ заклопотаний одвертає лице, як дзеркальце… за дітей ще – жевріюче молила, але … здалеку якось, ніби проз товщу, із безпросвІтного дна… що вмирала – безпрИстрасно розуміла, цілком усвідомлювала… …згорнулася на терновому одрі, як у безмежному Всесвіті – сама-одна… терпіла, приймала тілесну муку – без жодних видінь і чудес відчула – як тепла чиясь Рука лагідно узяла мене за руку… спокоєм уповила лагідність, затишок і тепло… невидиме зором світло… півдоби, кажуть, мене не було: бездиханне тіло усю ніч самотою на одрі пролЕжало – не боліло… Хто за руку тримав - і не спитала, бо знала... …розклепивши уранці повіки, побачила… полотно: воно символічною значимістю одразу глибинну свідомість вразило: у обрамленні білого прямокутника – волошково-синє, світлом насичене, тло і абсолютно точно у прямокутник вписане ідеально – ясно-червоне коло… …біла рам-ка, волошкове тло і вписане ідеально між гранями прямокутника – ясно-привітне червоне Ко-ло… у свідомість, сповиту Тишею, мов дитя у сонні байкові пелюшки – вистрелив єдиний паросток думки: ЖИТТЯ!.. …а тоді уже, слідом, прийшов розсудок з інобуття і розтлумачив, що саме дух, повернувшись передніше нього до тіла – побачив: зимовий ранок, госпітальна палата, тіло «в койці», до сходу повернуте випадково(?) лицем… перший «предметний» погляд ухопив прямокутне біле вікно – було воно синім небом задрапіроване рівномір-но, а червоне Коло проявилося - Сон-цем… …залишилося відчуття – відсутності і стертого запису на "магнітній плівці" мого внутрішнього часу: відчуття частково стертого запису – на тонесенькій плівці мОго життя… земного 16.06.2013

Додав: LedyDelfin (02.07.2013) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3029 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): КОЛО, тло, прямокутник

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
1 natalka7474 • 09:07, 02.07.2013 [Лінк на твір]
:55555:Читала, а перед очами стояла та палата і "койка", а в неій жінка, одинока і страждальна, але щаслива від того,що жива. Не так страшна смерть, як самотність.  Ви, п. Валю, так чітко описали, неначе(не дай Боже) самі це пережили.  Завжди піднімаєте актуальні теми, спасибі вам. respect (Я 4 роки пропрацювала у відділі для термінальних хворих, тобто прирeчених на смерть , і більшість із них були одинокі люди.Дуже  мені близька ця тема.)
avatar
5 LedyDelfin • 12:56, 02.07.2013 [Лінк на твір]
дякую Вам за відгук, пані Наталко...
avatar
2 Davudenko • 10:25, 02.07.2013 [Лінк на твір]
…залишилося відчуття –
відсутності hands 55555
avatar
3 freedom • 10:35, 02.07.2013 [Лінк на твір]
П.Валюшо,який сильний.чуттєвий вірш.Я навіть заплакала,бо ця тема мені близька.таке було і зі мною і я до кінця розумію почуття ЛГ. hands 55555
avatar
7 LedyDelfin • 12:58, 02.07.2013 [Лінк на твір]
дякую за увагу, пані Галино... Божої присутності Вам в усьому...
avatar
6 LedyDelfin • 12:57, 02.07.2013 [Лінк на твір]
так... саме відсутності... і то відсутності скрізь... дякую, пане Іване
avatar
Самотніть і безпорадність перед нею,це
найстрашніша кара для людини,яка весь час
звикла про когось піклуватися,комусь бути
потрібною. 55555
avatar
8 LedyDelfin • 12:59, 02.07.2013 [Лінк на твір]
але є і гарна новина, пані Галю: - люди можуть покинути і забути, а Бог - ніколи не покидає...

дякую Вам за візит і відгомін...
avatar
9 suziria • 15:47, 02.07.2013 [Лінк на твір]
..я все пережила,
я всім переболіла,
і Божа Істина відкрилася мені....
avatar
10 LedyDelfin • 16:35, 02.07.2013 [Лінк на твір]
о, пане Анатолію! дуже подивували (приємно) мене Вашим коментарем... не те, щоб "все" - але коли наступає пора отримувати відповіді на питання, які вперто цікавили усе життя - коли "відкривається Істина" - це стан, який можна дорівняти до натхнення...

дякую...
avatar
11 Oksanka • 08:56, 03.07.2013 [Лінк на твір]
Приголомшуючий твір п. Валентино.І не менш цікаво було передивитися коментарі до нього.Дякую Вам щиро :)
avatar
12 LedyDelfin • 10:23, 03.07.2013 [Лінк на твір]
свічуся ізсередини, пані Oksankо, читаючи слова Ваші, як, власне, і щораз, коли читаю Вас...
avatar
13 malovana • 11:57, 03.07.2013 [Лінк на твір]
Життя виробляє антитіла...
55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz