Без красивих слів трохи пріснувато звучатиме цей вірш. Я розумію, про що йде мова, але ніяк на жаль не можу допомогти тут читачеві. Не те щоб не хотів, просто в даному випадку або розумієш підтекс вірша і його суть, або ні. Скажу Вам ще таке, що я не маестро слова. Мені ще багато треба часу для відточення майстерності.Пишу вірші ще з школи(мав блокнот, який згубив). І от так час від часу натхнення виникає, або депресняк нахлине)) Отож заходьте! Буду радий відгукам...
Вірш - це своєрідне каяття героя за те, що він втратив кохання. Нехай рядки і не палають від початку дифірамбою коханню, та почуття, що вирують в перші секунди усвідомлення найбільшої в житті помилки справжні. Це тоді, коли стосунки щирі і раптом здається, що хтось вартий більшого. Потім - розмова, розлука, втрата. Але в даному випадку поставлена крапка відносинам спровокувала нестерпний біль. І герой розуміє, що його слова неначе вирок, хвороба, яка супроводжуватиме кохану до смерті. Типу вважалось, що вони різні, не підходять одне одному і т.п. І це нав'язливе відчуття, що знаєш як зробити правильно, привело до злочину. Це історія драматичного кохання.
Дякую Вам за відгук! Повністю згоден, це прикро( Ніколи в світі чотири роки назад я б не повірив, що ще можливі сотні,тисячі безгдуздих смертей в демократичній Україні в боротьбі за ДЕМОКРАТИЧНУ державу!