Фонтан забрав грайливо дві кинуті монети, між дном і небом скривляють дійсність міражі. І тріо геніїв опівночі співатимуть сонети, що спогади про місто не зникнуть в стелажі. Три друга - трагедія, комедія і драма, Там слава гордо тримає пальми гілку. Три слова : "Назавжди в серці з вами!" не вмруть ніколи, хоч в бронзі ті статуї навіки.
Сплетіння рук, очей благанний погляд, забракло слів: " Яка ж розмова з часом?". З роками й люди зрозуміють осені світогляд, весь сенс життя у постаттях Парнасу. Невже душевні болі лікуються лише роками? А інколи й століття серця не жаліють! Роки дитячі хіба маскуються під гру ляльками? Львів знає, що голови старечі також мріють...
Отак, колись два рідних серця розділила зброя, війна ногою вибила і так відкриті для всіх двері. Отак, монети кинули колись в фонтан вони обоє і поклялись: "Підем на каву ще колись у місті Лева..."
Я також люблю дуже Львів , бо народжений у Львові , там вчився , ходжу просто насолоджуватися Львовом ... Вірш цікавий ! тому перечитував декілька раз ,
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Дякую за п'ять 
Я завжди радий позитиву, негативу і конструктиву 
тому перечитував декілька раз , 
