Фонтан забрав грайливо дві кинуті монети, між дном і небом скривляють дійсність міражі. І тріо геніїв опівночі співатимуть сонети, що спогади про місто не зникнуть в стелажі. Три друга - трагедія, комедія і драма, Там слава гордо тримає пальми гілку. Три слова : "Назавжди в серці з вами!" не вмруть ніколи, хоч в бронзі ті статуї навіки.
Сплетіння рук, очей благанний погляд, забракло слів: " Яка ж розмова з часом?". З роками й люди зрозуміють осені світогляд, весь сенс життя у постаттях Парнасу. Невже душевні болі лікуються лише роками? А інколи й століття серця не жаліють! Роки дитячі хіба маскуються під гру ляльками? Львів знає, що голови старечі також мріють...
Отак, колись два рідних серця розділила зброя, війна ногою вибила і так відкриті для всіх двері. Отак, монети кинули колись в фонтан вони обоє і поклялись: "Підем на каву ще колись у місті Лева..."
Я також люблю дуже Львів , бо народжений у Львові , там вчився , ходжу просто насолоджуватися Львовом ... Вірш цікавий ! тому перечитував декілька раз ,
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс