Твір силою своєю лягає в душу , щоб слово казало правду . А маски в житті кожен собі вибирає , хто правдоньку , а хто брехню , хоч часто брехню тепер , правдою називають !
Дякую за розуміння , надіюся на глибинне вчитування кожного , бо ми часто минаємо правдоньку слова , тому губимо час своєю даремністю ... Прозріння часто приходить запізно , і таким чином ми гнівимо час так , що його втрачаємо ...
Справжнє кохання вяне й не зівяне , у цьому мабуть сенс життя , а що ми знаємо всі правилонька поганенько , це не у нас , а в мовознавців хай болить голова ! Нажаль трактування наші ніхто не спостерікає , щоб на цьому будувати справжні правила мови , які б ми могли використовувати , а то все так якось "переплутованько" ... ( може таких слівочок нема , але чи в цьому єдиному наша біда ?)