Мені неймовірно сподобались ось ці слова:" Оці недоробки можуть тільки безпорадно дивитися услід могутнього потягу з написом "Захід", котрий з шаленою швидкістю несеться повз них у майбутнє". Супер! Навіть прості пересічні громадяни, які уважно спостерігають за тим, що відбувається і можуть підводити певні висновки, погодяться з цими словами. Той процес, який почався у РФ, вже не зупинити. Україна вже довела, що вона на вірному шляху. Хоч заплачено за це дорогою ціною. Не можу погодитися з тим, що треба викинути Порошенка. Вважаю, що на нинішньому етапі Президент на своєму місці. Як буде далі, подивимося. Діждемося осені та результатів пенсійної реформи. Буде дуже багато змін. Кричати і критикувати ми всі здорові, а робити... Не помиляється той, хто нічого не робить. Коли Гиценко Анатолій балотувався на пост Президента, я голосувала за нього. Думаю, що кращої кандидатури немає.
Я Вам дуже вдячна, пане Михайле, за цей приємний коментар. Навіть зашарілася від Ваших слів! Щастя Вам та добра, натхнення та успіхів! З повагою, Надія. :respect:
***Згодна з тобою. Багато з нас не можуть розрізнити чітко, що то воно таке - хахол і справжній українець. Я тут надибала ось на такий матеріал http://www.aratta-ukraine.com/phorum/read.php?7,4070,4130 Може комусь згодиться. ***А Ющенку я вдячна за те, що саме завдяки його зусиллям почала відроджуватися і набирати силу українська мова у своїй країні. В останньому ж він виявився надто слабким. ***Дякую!
Дякую тобі, Борю, за розповідь про зворушливу історію кохання. Таких випадків немало. Отже, люди через роки проносять своє почуття, яке не згасає, і стає ще сильнішим. Це правда. Дивна штука життя.
Не можу відкрити посилання. У мене зараз погано працює інтернет. На станції якісь неполадки. Але я прочитаю обов'зково.
***Дякую тобі, Борю, за коментар! Хай тобі в усьому щастить!
Прочитала із задоволенням. Згадалося і своє. Але писати не буду. Скажу тільки одне, що мити своє тіло так же важливо, як і поїсти. В минулому році ми зробили ремонт у ванній кімнаті. Жах! Я думала, що не доживу до його кінця. Добре, що є літній душ, який врятував від такої незручності. Отож, і у мене була найзаповітніша мрія, щоб швидше закінчився ремонт. Хлопці, які працювали у нас, затягнули з цим ділом. Так я їм заявила, що складу графік відвідування їхньої ванної вдома. І сказала це досить сердитим тоном. Тоді вони почали ворушитися. До осені встигли. :-) Дякую тобі за цікаве, пізнавальне оповідання.
Чудовий вірш, пані Галино! Дійсно, часто так буває, коли люди оминають долі шлях. Як гарно Ви про це сказали. Згодна з пані Катериною, трішки треба "пригладити" деякі складочки. Дякую за цю красу! Хай щастить! :valentinka2:
Дуже довго не виставляла цього вірша саме через оце спотикання. Не можу нічого вдіяти з ним. Доведеться просто переробити цю строфу. Дякую, пане Михайле, за чудовий коментар і за підказку. З повагою і найкращими побажаннями, Надія.