Прилуки
Прилуки - місто сонячне і рідне,
Двір кожен чорнобривчиками квітне.
Живуть тут люди добрі і веселі,
Привітно усміхаються оселі.
Над Удаєм схиляють віти верби,
У небі зорі ясні, наче перли,
Плете траві шовковій вітер коси,
По ній мої ступали ніжки босі...
Дитинства мого радісна стежина,
До неї птахом серце ніжно лине.
Камінчик кожен рідний тут, стеблина,
Прилуки - місто сонця, Батьківщина.
Додав: korobova (27.07.2017)
| Автор: © Світлана Коробова
Розміщено на сторінці : Відеовірші
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1443 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА