Оцінку потихньку виправимо кількістю оцінок... Без коментарів - відмінно! Від слова "сутінь" чомусь повіяло таким близьким призабутим почуттям... Щиро вдячний за отриману насолоду, правда.
Від постійних думок І безглуздих вагань Все змоталось в клубок Нечітких сподівань. Мабуть, кожній людині знайомий подібний стан душі, але ж як гарно у віршованій формі вам далося це передати. Молодець!
Цікаво та оригінально написано про таке здавалося б звичне та буденне, як образа. Тут і "серце в куточку вижате як лимон", і "деренчить колиска душі заколисана плачем" нікого не залишать байдужим.
Початок вірша чомусь нагадав усім відому поезію С. Єсеніна "Собаке Качалова", проте далі Олексій пішов своїм шляхом, від чого вірш тільки виграв. Добра, майстерна робота. Дякую.