Рахуй курчат, бо вже впадає в осінь Хмільного літа золота ріка. Багато справ зробити довелося Й чимало справ чекають козака. Рахуй курчат допоки років обрій Палає неспокійно вдалині. Допоки осінь мудра, щедра й добра Теплом і світлом наповняє дні. Рахуй курчат серед вогню і стужі Барвистої мозаїки навкруг. Нехай життя в твоїх обіймах дужих Уже не розмикається ланцюг. Рахуй курчат у плину днів осінніх, На почуття душею не змілій. Не вішай носа в днину невезіння, Втоляй серця і не втрачай надій. Зарано, може, підсумки підводить І рахувати осінню курчат?.. Ти ще одної осені володар, А їх у тебе лише п’ятдесят.
Чека - це та що з гранати???)))))) І слово "втоляй" - здається калька з російської мови: "утолять", і "осінню"(рос. "осенью") - теж краще зробити "восени". Але це на Ваш розсуд.
З першим зауваженням згодний, а з наступними ні. Скажіть, будь-ласка, - осінній день чи день восени? Осінній красиве українське слово, хто і коли у кого що запозичив сперечатися можна довго. Втоляти серця - зустрічається у наших класиків. У Первомайського, Рильського... Давайте будемо поправляти і їх. Дякую, Катю, за небайдужість до чистоти рідної мови.
Сторінку вітань створити можна. Ось тільки вітання, як правило, досить графоманські (якщо не гірше)... Усі, хто їх пише, а, особливо, якщо то на замовлення, добре розуміють, що у вітаннях головне не якість поетичного слова, а почуття, побажання. На те воно й віршоване віншування! Підтримую створення такої сторінки! Охоче туди свій жах вітальний розміщу. Мо*, комусь стане у пригоді на Днях народження та ювілеях))
Дякую. Не хочеться просто повторювати давно заучене, захотілося чогось свіженького. Головне - сподобалося б ювіляру, бо іншої цілі при написанні не було.
знову процитую становського))))) але, так як вірш довгий і я можу десь-щось трішки сплутати, то скопіюю, добре? *** Грабителей я встретил у дороги Александр Становский
Грабителей я встретил у дороги, Они страшны, бесчувственны и строги, Они не знают, что такое жалость: Зовут их Безразличие и Старость!..
Они не взяли злато, изумруды, Им не нужны каменьев дивных груды, Их не устроил толстый кошелёк, – Отнять хотели сердца уголёк!
– Возьмите всё, что я нажил годами, Потешьтесь управления браздами, Почёт и славу отдаю без боли, Все сыгранные мною в жизни роли.
Пожалуйста, возьмите всё земное, Совсем недавно – близкое, родное. Вот тело, – в нём ещё играет кровь… Возьмите всё, – оставьте мне… любовь!
Ще раз дякую за твір, бо зачитував його у якості привітання з бвілеєм свого шефа. Проводжали на пенсію. Усе у творі є - і серйозність думки, і звичайний народний гумор. Геть забув просвою пропозицію щодо створенна такої сторінки - "Привітання". Тож виконую...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
