Нап'юся наливки - потвора на стінах, Коли протверезить - потвори нема. Тверезим своєї лякаюся тіні, Хмільному мені не страшна й сатана... Вірш, безперечно, хороший, повчальний навіть, але наодинці з наливкою, Олексію, не рекомендую проводити свої вечори. Наслідки бувають печальні...
Мало того, що не дотримуєшся розміру стопи, не слідкуєш за наголосами, так ще багато чого зайвого повидумувала. Наприклад, на мій погляд, слідуючі рядки лише псують враження від твору Й Туман не зупиняє небуття... У нього просто зір орлиний... А з ними і театр Корифеїв... Зауважень, на жаль, знайдеться ще чимало. Таню, спробуй писати коротко і зрозуміло Успіхів тобі!
Мабуть, - ні! - Скажу відверто, - Був раніше я інертний До усмішок і до жартів, Хоч людина я азартна. А із сайтівським братерством Неможливо вже зачерствіть.
Ви, Софіє, ніби НЕМО, Заглядаєте під хвіст. Не питайте більше в мене Промивав чим шлунок дрізд. Мишку з птахом поєднала Таня з легкої руки. Кішку з нірки щось злякало Поєднанню завдяки...