Ви сказали. Це Ваші слова. Той хто сіє, він схожий на плоди. Україна і Ваша й моя, Бо одного ми діти народу. Ви є в себе, а я в чужині... Чую подих надії і віри Тому, бачите, сумно мені, Коли в правдах єдиних є діри.
Не легко жити в чужині, Де вовки біля тину, А ще крім того і змії Кусають так, щоб згинув. Мовчиш, притоптують тебе, Мабуть тебе немає. Коли говориш, що ти є, То сміхом придушають. А ти міркуєш: - свій, чужий... Кому ти ким? Не знаєш. У твою хату несуть гній, А ти його приймаєш. Як довго ще? Запитання Твої затихли в тиші. Так в чужині вбивають Я, Про яке ось тут пишу.
У різноманітності життя і в пошуках серця збираємо все нові плоди
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
