Василь
Шляхтич народився 10 серпня 1946 року в селі Улюч який над Сяном, тепер
в межах Польщі. Батьки - Микола і Пелагія з дому Кулик. У 1947 році в
час "Акції Вісла" його з сім’єю, односельчанами та мешканцями
Закерзоння насильно викинуто з рідних земель на так звані «Ziemie
Odzyskane» Польщі. Вивезли на захід Польщі, біля міста Зелена Гора
(Zielona Gora).
Там
він почав ходити до початкової польської школи, яку закінчив у 1960
році. Рідну - українську мову вивчав від батьків. Батьки говорили
говіркою свого рідного Надсяння. У 1960 році пішов у середню школу в
Зеленій Горі. В 1964 році почав працювати. У 1968 році закінчив
вечірній технікум. Писати вірші почав у 10 років. Перший вірш
надруковано у "Нашому Слові " у 1963 році. Інші вірші було друковано в
україномовних газетах Польщі, Україні та США.
Тато. Мої тато. Коли думаю про своє минуле, весь час налітають мене думки – слова висказані моїм татом з великою терпеливістю, з гідним пошани наголосом. Бувало, що наголос був накладений на цілі речення, не тільки слова. Це виглядало так. Коли тато хотіли підкреслити, що те, що вони у той момент говорять є дуже важне, їх голос набирав сили і звучав для всіх, яки його слухали гучністю того, що вони тоді переживали.
Шлях мій почався над Сяном. Лину і нині там думками. Якщо зможу то також сном Ходжу я Улюча стежками. Тихенький ранок. Я іду. Икну по лемківськи. Йду далі. Чую сльози і гіркоту.
Не питайте ворогів За вказівки. Не питайте багатих За пожертви. Вони вам не допоможуть. Вони лишень можуть Допомогти вмерти Вони з іншого світу ... 29.09.2018р.
