Василь
Шляхтич народився 10 серпня 1946 року в селі Улюч який над Сяном, тепер
в межах Польщі. Батьки - Микола і Пелагія з дому Кулик. У 1947 році в
час "Акції Вісла" його з сім’єю, односельчанами та мешканцями
Закерзоння насильно викинуто з рідних земель на так звані «Ziemie
Odzyskane» Польщі. Вивезли на захід Польщі, біля міста Зелена Гора
(Zielona Gora).
Там
він почав ходити до початкової польської школи, яку закінчив у 1960
році. Рідну - українську мову вивчав від батьків. Батьки говорили
говіркою свого рідного Надсяння. У 1960 році пішов у середню школу в
Зеленій Горі. В 1964 році почав працювати. У 1968 році закінчив
вечірній технікум. Писати вірші почав у 10 років. Перший вірш
надруковано у "Нашому Слові " у 1963 році. Інші вірші було друковано в
україномовних газетах Польщі, Україні та США.
Тут пригадалась мені одна сторінка з життя моєї сім’ї. Якщо ви не проти, я скажу вам про це. Був тисячу дев’ятсот шістдесятий рік. Це був дуже сумний рік не лиш для нашої сім’ї, а і усієї нашої родини. У тому ж році померла моя мама. Її було щойно сорок сім років.
Нині я знов відвідав Пана Степана Семенка у Старечому домі. Сьогодні він був дуже розмовний. Увійшов він пам’яттю у свої дитячі роки. Згадав рідне село в його улюбленій Волині. Згадав своїх батьків, а були ними Тетяна і Василь Браницькі. Батьки його були хліборобами. В них було чотири з половиною гектара землі. Я запитав його, коли і чому він, як Степан Браницький поміняв своє прізвище? Він сказав мені, що зробив це, коли заарештували його москалі.
