Василь
Шляхтич народився 10 серпня 1946 року в селі Улюч який над Сяном, тепер
в межах Польщі. Батьки - Микола і Пелагія з дому Кулик. У 1947 році в
час "Акції Вісла" його з сім’єю, односельчанами та мешканцями
Закерзоння насильно викинуто з рідних земель на так звані «Ziemie
Odzyskane» Польщі. Вивезли на захід Польщі, біля міста Зелена Гора
(Zielona Gora).
Там
він почав ходити до початкової польської школи, яку закінчив у 1960
році. Рідну - українську мову вивчав від батьків. Батьки говорили
говіркою свого рідного Надсяння. У 1960 році пішов у середню школу в
Зеленій Горі. В 1964 році почав працювати. У 1968 році закінчив
вечірній технікум. Писати вірші почав у 10 років. Перший вірш
надруковано у "Нашому Слові " у 1963 році. Інші вірші було друковано в
україномовних газетах Польщі, Україні та США.
Ліси Явожна. Дикі ліси, зарослі хащами, з яких вихиляється, ще зеленолиста ліщина і вітає тих, як нині обрали цю дорогу. Так є нині. Лісова дорога, а точніше кажучи, це широка стежина поміж соснами і всілякого роду само рослими деревами і хащами. Тою дорогою ми нині прямуємо до поставленого у лісі пам’ятника жертвам концтабору Явожно, в якому знущалися люди над людьми тому, бо були іншої нації, іншого віросповідання. Нині ідуть батьки з дітьми. Ідуть дідусі і бабусі.
Тата немає між живими. Слова їх - вишиті килими. Вони живі в моїй уяві і душі. Я згадую татову осінь І зерно з їхнього колосся, І правди їх, які мені весь час святі.
