В категорії матеріалів: 969 Показано матеріалів: 21-40
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 48 49 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Як щороку, так і в цьому завітає з весною Великдень до нас. Христос Воскресне черговий раз. Весна в садах розсіє квіти. Великдень завітає до усіх, хто відкине гріх, хто хоче жити.
Як щороку, так і в цьому завітає з весною Великдень до нас. Христос Воскресне черговий раз. Весна в садах розсіє квіти. Великдень завітає до усіх, хто відкине гріх, хто хоче жити.
Українці не вмирають. Якщо, то лиш тіло. Їх героїзм живе далі. В героїзмі сила.
І так нам діяти тепер. Душити в нас москоські гниди,
Українець не москаль. Людина він, не скотина. Душа в нього, мов кристал. Іде з Богом, з Богом згине.
На мирного напав злочинець. Він з трьох сторін душить його. Друзі говорять, це ніщо Він ще живий, не скоро згине.
На мирного напав злочинець. Він з трьох сторін душить його. Друзі говорять, це ніщо Він ще живий, не скоро згине.
В той милий, бо різдвяний час Щиро вітаю всю родину. Щиро вітаю усіх вас, Що стоїте за Україну.
В той милий, бо різдвяний час Щиро вітаю всю родину. Щиро вітаю усіх вас, Що стоїте за Україну.
На передодні Нового Року, який вже на останній зупинці того, який минає, всіх Вас УКРАЇНЦІ щиро вітаю рідним словом, яке родилося в чужині. Простіть мені, якщо ранить Вас моя мова з ЗАКЕРЗОНСЬКОЇ ЗЕМЛІ.
сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Шляхтич
ОПУБЛІКУВАВ:
Szlachtycz
Дата: 29.12.2021
Коли його почую,
То серпе радіє
То очі сміються
І сльозяться разом.
Коли його почую, То серпе радіє То очі сміються І сльозяться разом.
Читаю про раї, яких тут немає. І добра шукаю, яке зникло вчора. Питаю розумних чому умирають, Чому ця країна нині така хвора?
Ми на сторінках нашого нині Пишемо завтра своїй Україні Тому не сіймо життєвих помилок На її дорогах бо буде боліло
Святий вірних наших, Боже, Люди ставили церкви Вірили, що допоможеш Діждатися свободи.
Ви критично дивитесь на мене Вам хтось такий як я з чужини Де живе й береже своїх генів І оспівує батьківські сни
Ще наші діти не хочуть молитись Етюду не чують як стати з колін Незнають що в світі можна мирно жити Епос про майбуття напише їх син
Дивлюся на ваші розмріяні лиця, Тоді й мої очі цю радість сприймають, Де мимо осені виспівує птиця, Яка бачить те все, що скоро минає.
Тепло сідає на обличчя. Очі міркують, хто тут пан. І так через тисячоріччя Ми є в родині християн.
Будьте! Слава Україні Це є Греція. Теплі моря… Води в них по береги. Небом ніччю пливуть зорі, Мов маленькі кораблі.
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...