Пандемія
Читаю про раї, яких тут немає. І добра шукаю, яке зникло вчора. Питаю розумних чому умирають, Чому ця країна нині така хвора? Запитання тихнуть, а за небокраєм Маленьких діточок пандемія морить. Молиться священик. Дзвін сумної грає… Тиха безнадія сльозами говорить. А що нам робити, вже й себе питаю? Пандемія косить і пустелю творить Тут, де ми повинні жити наче в рАю. Відповідь тікає і не верне скоро. Вдень сонечко світить, ніччю зірки сяють… Пандемія лізе до краю як ворог. 24.11.2021р.
Додав: Szlachtycz (24.11.2021)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1383 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА