Пандемія
Читаю про раї, яких тут немає. І добра шукаю, яке зникло вчора. Питаю розумних чому умирають, Чому ця країна нині така хвора? Запитання тихнуть, а за небокраєм Маленьких діточок пандемія морить. Молиться священик. Дзвін сумної грає… Тиха безнадія сльозами говорить. А що нам робити, вже й себе питаю? Пандемія косить і пустелю творить Тут, де ми повинні жити наче в рАю. Відповідь тікає і не верне скоро. Вдень сонечко світить, ніччю зірки сяють… Пандемія лізе до краю як ворог. 24.11.2021р.
Додав: Szlachtycz (24.11.2021)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1378 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА