Без родини, без братньої душі в селі Улючі, що над Сяном жив сирота. Батьки померли йому, коли був маленькою дитиною. Тоді він залишився при старшій сестрі, яка мала дарити опікою свого молодшого брата. Але настала війна. На наших землях з’явилася німецька, фашистська армія.
Всі ми знаємо ворогів своїх. Ісус навчав, що нам любити їх, але той, хто Святе Письмо читає питає: якщо хтось приходить до тебе і зброєю, не словом до тебе говорить, вбиває твого батька, брата, сина… хто він? Якщо міняє твій край в руїну, хто він?
Пробую зрозуміти святість батьківського слова, яке так радувало мене, коли був дитиною. Святість батьківської хати, якої я не бачив, а про яку так солодко говорив мій тато в мої дитячі роки.
Четвер. Молитви. Святе Письмо. І що тепер? Мов Ісуса, судять народ наш люті москалі. Вони чортів молять, щоб наш народ помер. В путінській уяві, в безнадійній ворожій імлі…
