Заговорила дощем тихим З ліщини скинула горіхи Наша княгиня – осінь золота Батьківський сад плодами грає Дарує нам все те що має Нема колосся пусті наші поля
На усіх жде тепла кімната Теплі серця мами і тата Заходьте прошу ми усі родина Білим обрусом стіл накритий На ньому хліб щоденний ситий В нас хата це є мала Україна
Зайди до нас сусіде друже Якщо ти Богу й добру служиш Вкраїнський дім з любов’ю усіх привітає Бо мати наша Україна Накормить кожного як сина Якщо тільки ворожнечі в нього немає у9/193
Маєте рацію, що ми, українці, гостинно вітаємо усіх, хто до нас з добром. А от хто ні - отримують по зубам
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
