За "Клас!!!" дякуую. Тішить душу зрання. Даремна, Катрусю, стурбованість про правильність написання слова НЕПОХОЖИЙ. Суди і знай сама - в-за-на-непід-непо-пере-під-по-при-про-роз-с-хожий.
Я вже звик до торкання води, Я сам став, мов краплинка дощу... І особливо У КРАЇНУ, ДЕ СОНЦЕ ЛИШ ТІНЬ сподобалися рядки, думка автора. Закінчення вірша Йде невпинний самотності дощ... не позбавляє безнадії, а тільки підкреслює її. Гарна річ.