SITE LOGO
Чт, 18.09.2025, 13:56
Меню сайта
Наш опрос
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788
Главная » Комментарии пользователя [Did]

Найдено комментариев: 8706
Показано комментариев: 8621-8630
Страницы: « 1 2 ... 861 862 863 864 865 ... 870 871 »

avatar
86 Did • 20:33, 12.04.2009 [Лінк на твір]
Нехай це вигадка, нехай фантазія,нехай це залишиться таємницею автора, нехай... Спробуйте написати подібне. Прекрасний вірш. Вірю словам, співчуваю душі, заздрю ідеї. Дякую за насолоду отриману від прочитаного.
avatar
85 Did • 19:39, 12.04.2009 [Лінк на твір]
Ви щасливі уже тим, що знаєте на превеликий жаль.чи будете знати, на відміну від мене, дідову могилку... Куди. до кого йти мені пом*янути пращура? У храм? Не забуваю і до нього дорогу. Тому з розумінням, повагою, терпінням відношусь до місць поминання людей різних віроісповідань.
avatar
84 Did • 09:45, 02.03.2009 [Лінк на твір]
Карби на серці залишаться, а зима пройде обовязково. І настрій зміниться. Переболить. Недаремно кажуть, що час найкращий лікар.
avatar
83 Did • 21:43, 01.03.2009 [Лінк на твір]
І кортить щось сказати, та не знаю що. Лише не ображайтеся, Ганно, але нічого не зрозумів із прочитаного на превеликий жаль. Буває, що і мене не всі розуміють. Рідко...
avatar
82 Did • 20:26, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Сила є. Забагато красивості,але вона тут гармонює із думкою. Слова прекрасні. Почуття переймають. МОЛОДЕЦЬ! Кохай та твори усім на радість.
avatar
81 Did • 20:04, 01.03.2009 [Лінк на твір]
...Я у Литві лиш зрозумів, Що та земля і люба, й мила, Де ще не висох піт батьків, Де наших пращурів могили... Повертайтеся до рідного краю... Не подумки - наяву! Я це зміг зробити колись...
avatar
80 Did • 19:44, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Дякую Вам...А вітряків багато всеж... Не наснилося, і не здалося, А згадалося знов залюбки - Бились хвилі твойого волосся В теплий берег моєї руки... Лише згадки тішать душу. але приємні згадки...Будемо віршувати пережитим, прожитим... Вимріяного - нема. Прикро... Гірко... Важко... Буває...Не завжди - тепер!
avatar
79 Did • 19:10, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Болить, Василю, болить не одному...Чому доля обрала саме нас? Не покоління - народ? і прояснення ніякого, як і не було, так до цих пір і не має цьому. Гнітить, горбить це почуття меншевартості. У девяносто пятому повертався із вірою в ДЕРЖАВУ. А нині кому патріотизм показувати? Сусіди сміються із героя помаранчевої революціЇ... Наївний сміюся і сам. Із себе. Проте, ВІРИ не втрачаю. Із нею живу. Переймаюся вашими болями, із ними живу, розділяю їх...
avatar
78 Did • 09:48, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Здається, що автор здатен на більше.Просто ще не відчуває цього на жаль через закоханість. І він іще своє скаже. Є сенс почекати трохи. Так і зроблю...
avatar
77 Did • 09:12, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Це дуже добре, що впізнаєте по словах. Не хочеться бути на когось схожим ні в житті, ні в творчості. Спасибі вам за високу оцінку.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz