Таке тепло, мудрість така... Збагнути все це хочу. Здається, промине життя. Слова стаюуть пророчі . Не впишуть їх у забуття В сльозах помиті очі. Тому Маріє, Ваше Я Читаю так охочо... Чи ж не душа Ваша співа?
Очевидно, що так. У Зеленій Горі діє Об*єднання Українців у Польщі, яке веде різноманітну діяльність. Є організовані вечорниці з нагоди визначних народних свят і роковин присвячених нашим видатнім людям. Молодь організує танцювальні забави. В Зеленій Горі Є Греко-католицька і Православна Церкви які служать всім вірним нашого народу. Ведеться навчання української мови для охочих дітей.Просто, - ми є! Яак довго будемо плекати свою приналежність да УКРАЇНСТВА , так довго будемо ставати проти асиміляції.
Ось подаю Вам що про мене було написано в польській газпеті "Gazeta Lubuska" Я ніколи не сорьмився бути УКРАЇНИ сином, навіть тоді, коли ЇЇ не було, або як кажуть, була Вона з прикметником "радянська".
SYL SZLACHTYCZ jest Ukraińcem. Z dumą podkreśla, że wieś w której się urodził - Ulucz - słynie z najstarszej drewnianej cerkwi i z tego, że urodził się w niej kompozytor ukraińskiego hymnu Michajło Werbyćkyj. W 1946 r. wieś została spalona w wyniku działań wojennych, a wszyscy mieszkańcy, w tym roczny Wasyl z rodzicami - przesiedleni na Ziemie Zachodnie w ramach ,,akcji Wisła’’. Szlachtyczowie najpierw zamieszkali w Bogaczowie, koło Nowogrodu Bobrz., a kiedy Wasyl założył rodzinę, osiadł w podzielonogórskim Wilkanowie. W Zielonej Górze chodził do szkoły, wojsko odsłużył w Czerwieńsku, pracował w Zastalu, dziś pomaga synowi w produkcji altanek ogrodowych. Wasyl pamięta, że matka i ojciec przez całe lata 60. i 70. robili wszystko, by móc wrócić w rodzinne strony. - Pisali do wszystkich urzędów, ale zawsze była odmowa - mówi. Choć sam jako roczne dziecko nie pamięta przesiedlenia, to jednak dziś coraz częściej wraca do Ulucza myślami, tamte okolice pojawiają się w jego snach. - Nie wiem dlaczego, ale czuję, że tam jest moje miejsce - przyznaje. - Choć w Zielonej Górze też czuję się swojsko. Wasyl od dzieciństwa kultywuje ukraińską tradycję, kulturę oraz greko-katolicką religię. Pisze wiersze po ukraińsku, które drukował w Polsce i USA. Jego trzej synowie skończyli liceum ukraińskie w Legnicy. Sami wybrali sobie tę szkołę. Стільки про мене в одній з польськіх газет. Дякую за увагу. З пошаною для Вас Василь Шляхтич
Дякую за зрозуміння, Пані Маріє. Не всі мене розуміють. Через деяких промовляє байдужість до свого.Я гордий з того, що в Польщі можу сказати - Я українець! Якби мені було мило почути в рідній мові в Україні від українця таке самоокреслення - Я УКРАЇНЕЦЬ! Я мрію про те, щоб колись в Україні всі знали українську мову. Я теж мрію про те, щоб кожний в Україні міг сказати хто він. Я поляк! Я росянин! я єврей! Я грузин! Я впевнений, що колись такий час нестане. Дай Боже, щоб не треба було довго на це ждати. Дай Боже ДОБРА кожному Твоєю мірою! З Богом в майбуття!!!
Дякую всім, хто прочитав мої вірші.Пане Любомире. Я родом з Надсяння і буває, що хочу , чи ні самі слова рідного Улюча вплітаються в рядки. Бувало, що хотів помнятим де які слова, на жаль не знаходив на їх місце кращих, яки б вірно передали мою думку. Якщо йдеться слова ДІВИНА. Ось мій рідний Улюч лежить у підніря трох гір: Дубник - на ньоу стоїть по нинішній день дерев*яна церква побудована в першій чверті шіснадцятого сторічча. Друга гора то Сторожиска, а трета то Дівина. Про Улюч і його історію думаю написати в окремому тексті. Дякую за увагу. Пізнаваймо себе стараймося розуміти один одного. Добра всім.
Дякую всім разом і кожному зокрема за теплі слова . Я на завжди з Вами, з усім нашім народом де б він не був. З Богом добрі люди! З Богом Україно! Будьмо РАЗОМ!
Перечитав. Сподобалось. В друге перечитав. Сподобалось, але зродились запитання, і якісь сумніви, якщо йдеться про зміст. Буду читати в трете. Я впевнений, що все точно зрозумію розумінням автора. Дякую і ставлю "5", бо цей вірш наказує мені думати.
Щойно нині прочитав... Щойно нині задумав над тим , що прочитав. В вірі своїй зрозумів, що ще багато не розумію. Кланяюсь усім, яки розуміють Бога, як БАТЬКА і своєю вірою підтримують ЙОГО.
Я перепрошую всіх Вас, що пишу про те, що знаю і так як чую. Колись на одному з сайтів я запитав : Як мені писати? Що мені писати? Чи писати те, що я чую? Ч писати те, що хтось хоче почути? На моє запитання відповіді я не почув. тому у життя іду своїми стежками, стежками , яких напрям зродивсь в чужині. Знаю, що збагнути це не проста річ.але я завжди був, є, і буду собою.До всіх Вас дорогі друзі іду з проханням, допоможіть мені у цьому. Дякую всім Вам за те, що заходите на мою скромненьку сторінку, і за те, що хоч пробуєте зрозуміти мене. З чужини Василь Шляхтич
ЧУДОВО!!! Так мелодійно, так любо, що можна читати розлиті слова і виловлювати скриті думки і надії.Ставлю Вам "5". Чергових, таких гарних віршів ждати буду на тому сайті. Добра Вам!
Пане Василю! Якщо йдеться про мої вірші, то багато з них вже співають. Незабаро я буду на черговому ЗЇЗДІ УЛЮЧАН і там попрошу диригента хору, щоб о скільки це можливе написав мені ноти до моїх віршів - пісень. Тоді я попробую їх Вам переслати. Бажаю всілякого добра усім нашім людям. Хай добро перемагає! З Богом Україно! З повагою Василь Ш.
Ви не зовсім зрозуміли. В Україні і не тільки, говориться і пишеться, що " Росія, це великий брат". Ідучи тим слідом я назвав Україну "малим братом з тризубом". І так мене прошу розуміти. Добра Вам.
Пречудово! Словом написана мелодія душі, яка виходить з піаніно. І тут не треба бути музикантом щоб почути звук мелодії яку виливає той інструмент. Дякую Вам, за Ваш вислів. З пошаною Василь Ш. Ставлю "5".
Доброго дня Вам, Любомире. Гарної недіді Україно! Пане Любомире. Я син НАШОГО рідного Надсяння, яке є частиною Підкарпаття у склад якого крім згаданого Надсяння входять Лемківщина, Бойківщина і Гуцульщина.Нині можна сказати, а може треба сказати, що з вище згаданих руських земель в межах України залишилася тільки Гуцульщина. Думаю, що і Вам знакома народня пісня родом з Гуцульщини де в одій зо стрічок почуєте : "- за пасом кріс, в руках топір..." . Ось, згаданий через мене КРЯІС, це рода зброї, якої колись вживали на земля НАШОГО цілого Підкарпаття. Це на мою думку нині можна сказати - пістолет. Якщо йдеться про Ваш аналіз, то я пишучи ці рядки мав на думці УКРАЇНУ. Це ще молоденька НАША НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА. Україна з тризубом. Щойно народжений "Братчик" околішніх держав. Як це допомож Вам зрозуміти мого вірша, буде мені дуже приємно. Дякую за увагу. З пошаною Василь Ш.
Вам треба бути ось тут з нами Ділитись своїми думками І своє слово нести друзям Не підрізувати галузя Вам треба бути треба бути Своє сказати других чути Тому минуле залишайте Й на сайт цей скоро повертайте І будьте з нами будьте з нами Тішіть нас своїми віршами Вони усім нам зрозумілі Вертайте до нас прошу щиро.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('