Ти подаруєш чорні вервиці І пом'янеш за Псалтирем. Кудись поїдеш і повернешся, У те, що звуть монастирем. Святі підрясники і мантії, Єпитрахилі і хрести хіба дають якусь гарантію Без власних спроб когось спасти. А завтра - послухи виснажливі, I вкотре - докір без вини. На Образ глянеш і відрадливо Шепнеш: спаси і сохрани! Укелії - свіча, як терниця, I тверде ліжко, й благодать, I у куточку - чорні вервиці, Які ти будеш дарувать.
Щойно нині прочитав... Щойно нині задумав над тим , що прочитав. В вірі своїй зрозумів, що ще багато не розумію. Кланяюсь усім, яки розуміють Бога, як БАТЬКА і своєю вірою підтримують ЙОГО.
Xoтiлoся б бiльшe такиx твoрiв,вoни начe "пoслання Бoжi",змушують замислитись(як Василя),кoгoсь написати пoдiбнe(загoрiвся написати щoсь на цю тeму!!!),кoгoсь зупинитись,кoмусь дати пoштoвx,кoмусь взяти вeрвицю i пoмoлитись.Дякую,зацiкавився вашими твoрами,спасибi!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
