Нічого собі... Просто нема слів. Я намагаюся про ТАКЕ не читати, але Ви мене вразили. Мені сподобалось, як написано, а ще сподобалось, що Він іще живий. Я просто надто люблю життя. Я не поет, але, здається, початок гарний. Вітаю!
І не треба розуміти. Зло було, є і буде. Краще жити і радіти життю, бо воно безцінне. Краще дарувати людям радість і отримувати від цього задоволення. А що є, то є ... намагайтесь менше думати про це.
Класно!!!!! Вікторе, я люблю Ваші вірші і Вас разом з ними. Тільки хороша людина може стільки відчувати почуттів. Я вам бажаю веселих і натхненних ночей!!!
Світлано!!!!! Хочу побачити світ твоїми очима!!! Я хочу щось таке собі уявити... Уявляю, уявляю, а уявити не можу. Розумію, треба твої твори читати, щоб подібне уявити. Так гарно написано!!!
Мені стало сумно від правди. Знаю, що на Україні є багато таких сіл. У нас, на Буковині, в останній час, у кризу, села почали відновлюватись - молодь повертається. Роботи нема, то вони собі провели у хати воду, газ і живуть, може навіть, краще, ніж ми у містах... А повітря яке!