Дякую,Катрусю. Це перший твій вірш, який я прочитала на сайті. До речі, читала зразу з мелодією. Це демо-версія. Її співаю я, а взагалі, написана пісня для дуже талановитої, але бідної дівчинки 10 років. Я згодом напишу на цю пісню повноцінну фонограму. Тобі дякую, за прекрасні вірші!!!!!
Я не знаю, що ви маєте на увазі про Т.Г.Шевченка, але у часи СРСР, коли я ходила у школу - цього Великого поета возвеличували, його любили читати, і було соромно не знати його віршів. У 0 -му класі ми вже вчили "...Світає. Край неба палає...". В Шевченка яскрава мелодика і... якраз така, яку ви називаєте "стуканиною". А пісень на його вірші було теж багато у ті часи написано. У нас, в муз. школі проводився, НА ТОЙ ЧАС, конкурс на кращу складену мелодію до його віршів. Я не знаю, що ви хотіли сказати Катрусі, але може хоч у Шевченка повчитесь? До речі, чому ви перестали писати коментарі кирилицею?
В такому випадку, шановний, пишіть під віршем мелодію, може я тоді зрозумію ваші вірші і вашу мелодику - все ж таки, я музикант з вищою освітою. Я , як і наші Шановні Поети, ваших віршів, чомусь не розумію. А радянської школи і віршах давно вже немає. Я сама "западенка", але "совка" на сайті не відчуваю. Після ваших коментарів, мені чомусь не хочеться взагалі читати ваших віршів. Думаю, що зі мною багато людей погодяться.
Урааааааааа!!! Я просто в захваті!!!!! Я вважаю,що відкрити таке прекрасне кохання, може тільки хороша, прекрасна, чуйна і добра людина. БРАВІССІМО!!!!! Який ВІРШ!!! Дякую Вам, Тамаро, за ті почуття які я зараз відчуваю. В уяві зразу виникає моя мама, яка знайшла своє нове кохання ( тата вже немає). Вона також розцвіла, ожила, мов весна, забуяла.
Так і є. Батьки дають нам найдорожчі цінності в житті - традиції, рідну мову, вчать любити свою землю... А потім... А потім, залежить вже від дітей чому слідувати - наказам батьків чи віддавати данину моді. Слава Богу - на Буковині більшість людей тримаються своїх традицій.
Пане Вікторе. Мені здається, що слова кохання сказати ніколи не пізно. Навпаки, чим доросліша і досвідченіша людина тим почуття міцніше, турботливе і більш трепетне. До того ж, як гарно Ви у своїх віршах в ньому зізнаєтесь. Тому нехай кохання Вас завжди зігріває.
Катю! Та то я після вчорашнього. Я вчора ввчері так насміялася з Катрусею, Софією і Олексієм, що сьогодні - бац - розмовляю віршами. З вами, поетами, - всього навчишся!!!
Плакати хочеться від того горя. А зараз, навіть у мирний час, скільки матерів залишилось по селах, а діти у містах - теж забувають батьків. Хороший вірш, пане Василю, примушує задуматися.
Мамалига вариться з кукурудзяної муки у казанку до густоти. Потім коли вона загусне її вивалюють на таку дерев"яну круглу підставку. Получається у формі жовтого круглого хліба. На Буковині - замість хліба. Це наша національна страва.