Я бачив сон - І в ньому була Ти: Струнка, чарівна, Із зеленими очима … Я так хотів Тобі розповісти …, Повідати, як незборима сила Краси Твоєї все моє буття Своїй могутній владі підкорила, Забрала душу - всю, без вороття …, А ти … , крилом махнувши, в вирій полетіла … Я знаю: ластівка В неволі не живе Я знаю: щастя Не буває вічним. Та жити - І не бачити Тебе … - Для мене це як каторга довічна, Серед усіх можливих в світі згуб Мене кидає думка лиш у відчай Що не відчую дотик Твоїх губ І оксамит волосся, що в блакить заквітчане … січень 2004р.
|