Поезія - це така всепроникаюча сила! Тільки глухий та черствий її не сприймає. А Ваш сусід мені симпатичний. Дарма, що мізки в сплячці чи відключці. Поезія сприймається серцем!
Якось так воно буває в житті, що отримуєш всі щедроти природи безкоштовно і використуєш їх бездумно. А одного разу раптом спадає пелена з очей і...ти - в іншому світі. На жаль ненадовго.
То було казкове видовище! Думаю, що на все життя запам'ятаю ряд калинових кущів: під білосніжною шапкою червоніють(чи краще - полум'яніють)стиглі грона...Описати таку красу як вона є здатен лише майстер. Я ж спромоглася лише зачудуватися.