Багато людей безсилі перед пам'яттю, захоче дасть, захоче забере. Не варто часто повертатись у минуле думками, кажуть швидше старість підходить. А це точно не для Вас. (хі-хі.) 5.
Не раз думав що це все даремно (написані вірші). Поки, не натрапив на цей сайт. А тут БА-БАХ, найшовся, сам у собі, і у вас. Вам Вікторе не треба закидати зайве у голову, вашу творчість можна давати в маси, і знаю кожен вірш знайде свого читача. Але думки є думки від них нема куди подітись. Вірш гарно передає те що відчували.
Пане Пилипе ну не в прямому розумінні. Думками, душею, з заплющеними очима. Піду на прямоту. Чи хто коли уявляв як то бути мертвим ? Чи може як воно, після останньої хвилинки життя "літати" над близькими людьми та бачити їхні пережиття. Я пробував..... Знав що запитання будуть, чекав на них. Дякую всім.
Прошу вибачення перед Тетяною, але міняти назву означатиме відмовитись від задумки. Пориньте у мою уяву, я не написав конкретно про подію, там є емоційний стан людини яка отримує ненаписані листи з іншого світу, і на першому плані моєї уяви був голос з потойбіччя. Як Ви це сприйняли, то є ваше... Дякую що не обминули.