І Вам усім спасибі що читаєте мої вірші. Чомусь перед кожним своїм твором я глибоко переживаю те про що хочу написати, так само було і з цим віршем. Мені далеко не байдуже що відбувається з НАШОЮ країною і з нашими людьми.
Тема про Українське, повинна завжди бути для нас важливою та актуальною. Відкривати очі тим хто починає дрімати на своїй землі, бодай хоч словом.Дякую дуже.
Стою за Олексієм : 1 Він автор. 2 Своє бачення світу. 3 Він переживає і відчуває можливо не так як хтось інший. Не думайте що це чоловіча солідарність. Для мене критика св'ята справа. Вибачте пані Софійко.
Ваша душа має не просто крила, Боїнг 737 це просто сміх. Ваш вірш прочитав 2 рази і обидва з величезним захопленням, сам багато пишу про це хоч де хто і не розуміє мене, думаю до нього буду ще повертатися. Це мене підносить. Дякую.