Несподівано ти появилася В мерехтінні життя лиш на мить. Мені довго ночами ще снилася Твого погляду ніжна блакить. Прошуміла весняною зливою, Промайнула мов тінь мимо віч. Потім всюди журбою вродливою Зустрічалася часто навстріч. Розполохала спокій мій крилами Березневих веселих вітрів. Та чомусь вже немає під схилами Твоїх ніг ледь помітних слідів. Озовися притишеним гомоном Прохололих удосвіта хвиль. Повертайся сьогодні хоч спомином Про найперший і бажаний біль! ‘
Ваша душа має не просто крила, Боїнг 737 це просто сміх. Ваш вірш прочитав 2 рази і обидва з величезним захопленням, сам багато пишу про це хоч де хто і не розуміє мене, думаю до нього буду ще повертатися. Це мене підносить. Дякую.
Нічого собі порівняння! Вірш і самому сподобався, правда. Вчора в різних гуртах читав його безліч раз, бо не міг відмовити своїм слухачам... Дякую, Андрію.
З моєю постійною закоханістю, всі незнайомі та чужі жінки принадливі і дуже гарні. Люблю, Катю, вас усіх, здоров'я вам і весняної краси! Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
