Ніжність, пане Тарасе, не чіпайте! Там все нормально. Тепер про сльози: Ви пропонуєте мені замінити тривогою розлук на сльозами розлук? А Ви пробували це сказати? Ритм збивається! Ви ж професіонал, повинні були помітити....
Дозвольте і мені, панове, річ держать Тут промовила Лисиця Бо вірші ці не так судить годиться Коли написані вони на 5
Шановне панство! А в чім, власне, проблема? Ми маємо досить таки не поганий поетичний твір, в якому є ідея, котру автор намагався донести до читача. І йому це вдалося. Тепер щодо читання між рядків: усе мистецтво поезії полягає в тому, щоби донести до вельмишановної аудиторії почуття, якінаповнювали серце автора у момент написання. Саме серце, а не мізки... (див. коментар №11.) Саме для цього в поезії є таке поняття як "тропи". Ви, пане Тарасе коли-небудь дивились на стерео картинки? Їх раніше часто можна було зустріти на учнівських зошитах... На перший погляд - звичайний орнамент, щось таке собі "рябоцибеньке", та коли придивитись краще, можна розпізнати красиву картинку... Те ж саме і тут... І взагалі, критикувати - то добре, але спочатку, можливо, слід би було розмістити хоч один свій витвір? А ми би подивились і залюбки прокоментували. Думаю, більшість зі мною погодиться.... Щасти Вам! А вірш, Василю, гарнй. Не слухай нікого. Серцем пиши. Зичу натхнення....