Ще день один... І наближаюсь До мрії я на крок один. Караюсь, мучусь – та не каюсь, Лиш підганяю часу плин. Іду світами за коханням, Без страху в серці й каяття, І окунаюсь без вагання В це неосяжне почуття. Ще крок один, і вже не буде До щастя жодних перепон. І хоч би що казали люди, Любов – найвищий є закон!
Хай свіжий вітер печаль всю витре із серця твого, Весняна повінь підкаже - хто Він? яка дорога Веде до щастя, яким ти ніччю так любиш снити, Веде до раю, в якім одвічно двері відкриті. А якщо навіть у мить відчаю утратиш віру - Все ж прийде сонце в твоє віконце теплом безмірним. На кожнім кроці, у кожнім злеті гартуєш душу, Вогонь у серці твоїм, Поетко, хай сяє дужче!