Може саме тому Що ніколи не прийде ніколи Що рятуючий круг Малював неясний горизонт Може саме йому Було ясно відтоді відколи Він надуманий друг Що це я його чту як закон
Горда гордість покаяна Гордою вже не буває І любов не любов Якщо кинута так до ніг Коли довго шукаємо Забуваємо хто шукає Втратив той хто знайшов Але себе не зберіг
Хай свіжий вітер печаль всю витре із серця твого, Весняна повінь підкаже - хто Він? яка дорога Веде до щастя, яким ти ніччю так любиш снити, Веде до раю, в якім одвічно двері відкриті. А якщо навіть у мить відчаю утратиш віру - Все ж прийде сонце в твоє віконце теплом безмірним. На кожнім кроці, у кожнім злеті гартуєш душу, Вогонь у серці твоїм, Поетко, хай сяє дужче!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
1
