на схилі пагорба
хмарами –
чебреці….
простота
і вишуканість лілова
купаються промені
вранішні,
як в пряженому молоці,
в непоказній
запашній
чебрецевій любові…
на гребені пагорба –
на блакитно-білому тлі
молода
велика
чорно-рябА корова…
символом!
перетікання енергії
сонячної!
через траву в молоко – стоїть…
достеменно відточені
лінії
і пропорції тіла її…
щемлять у травах,
у різноцвітті – коники
стрибунці…
як рана, що гоїться…
рвана рана
в пів серця…
смішний вітерець
лоскоче корову за вухом –
забула корова про пашу:
як ідеально порожня
арійсько-трипільська чаша
насторожено дослухається…
мудрість нечутну –
Щонай-найвитонченішу!
ввічливо слуха…
все тут –
куди лиш погляд
невибагливий
звернеться чи упаде,
вільно росте
і саме для себе цвіте --
повнокровне і молоде!
ні пристрастей, ні суєти…
поруч,
з реп`яхом рожево-ліловим
замість ґудзика у петлиці,
приліг,
на мить земну -- відпочи-ти
Всюдисущий Великий Де...
У
зв'язку з тим, що на сьогоднішній день жодних доказів зі сторони
Кучерука Віктора не приведено, сайт "Анумо знову віршувати" вважає все
сказане наклепом, а сам інцидент вичерпаним.
Ваша потреба у спілкуванні з нами (анумивцями) ,сильніша за будь які чвари і це прекрасно " бо добро врятує світ"! Молодчинка,що зробили першою крок назустріч тим,хто цього хотів!!! За чудовий вірш
дякую, але Ви, мабуть, не знаєте, що інцидент офіційно врегульовано -- після цієї події я, на знак вирішення питання в позитивному ключі, поставила вірш... перегляньте чат, якщо маєте інтерес і пару хвилин часу...
плагіату не було -- був наклеп "virchi У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день жодних доказів зі сторони Кучерука Віктора не приведено, сайт "Анумо знову віршувати" вважає все сказане наклепом, а сам інцидент вичерпаним." (міні-чат)
а я рада, що НАКЛЕПНИКА публічно НАЗВАНО НАКЛЕПНИКОМ... крім того, я з сайту нікуди і не йшла... була умова... в моєму розумінні -- умови дотримано... брехню названо брехнею... решта все -- деталі.
Рада знову бачити вас на сайті. "смішний вітерець лоскоче корову за вухом – забула корова про пашу:" Мабуть їй добре перепаде від господарів, бо чекають надоїв. Жартую. З найкращими побажаннями!
...корови інколи отак серед спокою свого і паші вміють завмерти -- з жмутком трави в роті, і дослухатися уважно якусь хвилину до чогось, людському вуху надоступного... красиві і мудрі істоти... теплі і щедрі -- люблю молоко... і корів люблю... все дитинство дружила з цими благородними сотворіннями... очі в них такі -- глибокі і мудрі...
П. Валентино! Повернення на сайт являється підтвердженням тому, що НІКОЛИ НЕ ГОВОРИ НІКОЛИ... І каву, переконаний, ми будемо пити віч на віч, бо хочеться багато сказати не промовленого досі, проте, - на все свій час...
ВАС, ПАНЕ ВІКТОРЕ -- ПУБЛІЧНО ВИЗНАНО НАКЛЕПНИКОМ... то з яких це причин я маю залишати сайт? дуже цього хотілося? А З НАКЛЕПНИКАМИ Я КАВИ НЕ П"Ю... відчепіться од мене... я Вас не бачу.
Ви ще до завершення цієї ситуації написали що ВЖЕ пробачили Віктора. Напевно, що не пробачили... Прикро. У Вас прекрасна, глибока поезія. Дуже б хотілося щоб інколи творчі люди відрізнялися чимось... Адже ми всі від одних пращурів + автори одного сайту... І в родині бувають сварки. Але потрібно вміти прощати. Повністю. І любити ближнього, як самого себе. Я дуже вірю в те, що Ви колись потоваришуєте. Це життя. ________________ Гарного дня.
пані Наталю, чи не можна вже відсторонитися від цієї теми, яка мені добряче набридла? чи може "мій майбутній друг" (за Вашої поради) не зважати на мою тут присутність... вдячна Вам за християнські настанови, задумаюсь... для чого всю цю каламуть підіймати: інцидент вичерпано! -- чи ні?..
Маю одну "анумівську" мрію - випити кави з двома гарними, неординарними, дуже несхожими одна на одну, та від цього не менш привабливими Душами - Валентиною та Віктором. Вірю, моя мрія здійсниться!
люба пані Наталю! з Вами? кави? та хоч і пива -- завжди! але я не "преломляю хлібів" з чужими... тому -- каву доведеться Вам пити двічі: раз зі мною, другий раз... думаю, Ви мене зрозумієте: вибачити людину, яка була не права (очевидно ж... уже й доведено...) але за собою того не визнає -- це... як ніби кредит запропонувати... безпроцентний і безоплатний... спробувати допомогти ніби зрозуміти... але це не означає прийняти таку людину, побачити в ній Свого... залишимо все на Божий розсуд... Він всіх нас любить... і я не проти того... я, побувавши в такому болоті, і вибравшись -- просто забуваю все... отже, мабуть це і є -- вибачаю... не бажаю зла, але й знатися не хочу. Отак буде. в друзях моїх маю бути впевнена настільки, наскільки впевнена у собі. тому не багатьох називаю друзями. але й до "просто людей" я ставлюся, як до подібних Богу і рівних між собою... тому неприємлю, коли хтось намагається над іншими нависати... ще раз дякую Вам, люба пані Наталю, і сподіваюся на розуміння Ваше...
" вишуканість лілова купаються промені вранішні, як в пряженому молоці, в непоказній запашній чебрецевій любові…" -Боже, які образи- зачудовуюся і насолоджуюся!!! Дякую. Валю!
пані Роксолано! радію Вам... щаслива знати, що вірш Вам сподобався...
дякую, що руку подали і втриматись допомогли, коли в вир болотяний мене засмоктувало... Ви -- мій Друг, який пізнався в скруті... заради такого дару Божого -- вартувало потерпіти...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
