Ми слухали Muse

Ми слухали Muse

Ми слухали Muse під нестримною спекою,

Чекали дощу, мов останнього шансу ми,

Я знав – післязавтра ти станеш далекою

І сльози печалі котились авансами.

Ми тішились сонцем і трохи відвертістю,

Табу оминувши без крапельки сорому,

Обоє – зразки непохитної впертості,

Яким суперечки, як пластири хворому.

Я знав, що початки ідуть до закінчення,

Не в силах напитись водою й цілунками,

Ти хтіла скупатись і прагнула вічного,

Неначе й померлі існують стосунками.

На березі моря і, звісно, взаємності

Ділились ми сонцем і ніжними фразами,

Обом бракувало, бувало, смиренності
Тому і з плечей щось рубали одразу ми.

Я слухаю Muse під Ярилом палаючим,

Морськими й не тільки напившись солоними,

Дивлюсь в горизонт, у молитві благаючи,

Щоб не розділило безцінне кордонами…