Татко нам купив комп'ютер.Й килимок для мишки. Петрик взяв той килимок, поглянув скоса трішки. Бабцю й діда він спитався, що ото за штука? У руках вертів, дивився. По столі ним стукав. Потім взяв той диво-килим. Тицьнув в носа кішки. Але кицьку не цікавить килимок для мишки. Як усе ж воно працює? - думав наш хлопчина. Лиш під вечір здогадався, в чім ото причина. Килимок у кут поклав. Не спить. Чекає нишком. Ну коли ж той врешті зловить цю хитрющу мишку.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
