Ось і минуло тепле літо. знов у гаю кричить сова, землю туманом оповито, і частий гость тепер моква. Вода в річках стала холодна, зато прозора і мілка, і риба хижа, що голодна, з глибин виліта як стріла. Пташки тим часом не співають, мабуть стурбовані вони, жирок на зиму набирають. прожить так легше до весни. Лани все більше оголились, покрились охрою ліси, плоди всі спілістю налились, хоч зараз рви і в дім неси. Повсюди ковдра золотиста, накрила землю ніби щит. співзвучна їй роса іскриста доповнює цей колорит. І вітерець такий колючий, нас все частіше дістає, як тільки хмар об*єм могутній, землю від сонця заслає. Та осінь, все ж це результати, хто весну й літо не проспав, той має що тепер збирати, а хто лінивий той пропав. Так і в житті завжди буває, хто з холодком його прожив, тепер в минуле лиш киває, а той хто мудрий-слід лишив.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
