<span style="font-size: 18pt;">Стихають стерті сторінки, степи старіють на століття... Ти стиха створюєш стежки до сталого світів стоцвіття... Від ста старіючих сиріт, що стерті на сторінках страти, Ступаєш ти у сто воріт, щоб у стожарах стиха сяти...</span>
Я не вмію приносити втіху, тим більш, - не вмію когось втішати, але здатна промовчати, коли хтось крізь сльози проклинає неминучість. МИ з тобою, Дарко, в цій тиші, глибину котрої по-справжньому розумієш лише ти.
Переді мною коментували 4-ри прекрасні представниці і любительки поезії, які зрозуміли кожне слово написане Даринкою, навіть останнє, яке на жаль я ніяк не розшифрував.(сяти), чи то до для чоловіків зовсім незбагненно???
Щодо суті, то відчувається робота над змістом авторкою, але присутні і неякі недоліки - в одному й тому самому слові в такому коротенькому тексті наголос змінюється двічі, а саме:
Вправа на "С" не повністю витримана, бо зустрічаються слова, які починаються і на інші літери... Але досить приємно, що є любителі віршованої "азбуки"! Успіхів Вам! І чекаю на Ваші відповіді, Даринко!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що
та
у Вас 
0
