Прийшла до Ксені в гості Надя. Купа є новин.
Вони собі точили ляси більше двох годин.
Пораду просить Надя: - Став Петро нервовий, злий.
А Ксеня їй: - Частіш всміхайся й значно більш хвали.
От бачиш, як змінивсь на краще милий мій Олег?
Бо я хвалю його частіше. Кличу лиш " Мій ЛЕВ".
А та очима тільки кліпа: - Лев? Чому отак?
- Чому? Чому? Такий у нього зодіака знак.
За тиждень стрілись двоє знов. Надійка щось сумна:
- Чого, скажи, твоїх порад послухала дурна?
Хвалила кожен день. Та гороскоп підвів мене.
Тепер на довгу пам'ять маю гулю і синець.
"Скипіла" Ксеня враз: - Не може бути! Як він міг?
А хто Петро за гороскопом? - Як хто? КОЗЕРІГ.
Дякую, пані Іро. Радий, що завітали. Усміхайтесь частіше!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
цікаво!
