Тремтить мелодія зими:
Із мерзлих струн віолончелі
Злітає музика печалі,
Кружляє й падає в сніги.
Замерзлі руки, пальці, звуки,
лиш в серці жевріє тепло ще,
а скрізь журбою намело вже
таку сумну зимову фугу…
Затихли звуки ніжних струн, -
Маестро мабуть теж замерз,
Чи може скінчив свій концерт
І тишу у сніги вернув.
А тут здійнявся п’яний вітер
І в душу паморозь нагнав
Разом із запахом вина,
Що залишилось недопитим.
Замовк негаданий, концерт,
Став недописаним романом
На тлі засніжених туманів…
І все накрила сніговерть.
|