Для чого ми на світі живемо? Таке питання часто виникає, Для чого хрест життєвий несемо? Який Господь нам кожному вручає. Для когось сенс життя лише в грошах, Щоб жити в розкоші,зірки знімати з неба, Для когось щастя у своїх батьках Для когось в дітях-іншого не треба. Ми всі так схожі й різні водночас, Всі прагнемо ми щастя і достатку, Та добре у житті не може буть весь час, Потрібно випити й недобре до останку. Іти упевнено з хрестом своїм в руках, Іти вперед,хай зовсім сил не стане І бути щирим у своїх думках, І вірити,що кращий час настане. Ось і мені життя дісталось не легке І хрест тяжкий мені нести прийшлося Та все ж щаслива,що зустріла я тебе І все прощо я мріяла- збулося. І не жалкю я за прожиті роки За хрест тяжкий я щиро вдячна Богу, Бо лиш із ним зуміла я пройти Свого життя нескорену дорогу. Жила я не для себе- для людей, Комусь добро своє подарувала, Жила техенько без гучних ідей, Своїх батьків безмежно я кохала. Жила як всі,змирившись з своїм горем, Всі труднощі долала як могла, Ішла своїм життям,немов тернистим полем Та всеж добро в душі я зберегла. Бо більш за все- любила я життя, Людей.які завжди були зі мною І мріяла про краще майбуття, Милуючись красою неземною. Для чого ж ми на світі живемо? про це в життя не раз прийшлось питати, Здається ми в цей світ приходимо, Щоб вірити,надіятись,кохати, Щоб просто жити і радіть життю Любити друзів,ворогів протити, Щоб мати у житті свою мету, Іти до неї і у мирі з світом жити. Любити ближнього і пам"ятать завжди, Що лиш добро на світі все зціляє, Щоб з гідністю дороги всі пройти- Мети на світі кращої немає. А грошй- гріш їм всім ціна \Хоч і без них нам тяжко проживати\ Була б у кожного в душі весна Змогли б ми все на світі подолати. Тож треба жить,любити і творить, Подякувавши Богу за все добро святе І всим ,що маєм треба дорожить, Бо це життя і в нас воно - одне!
|